ДУ́ДЛИК, КА,
Ду́длик, ка, м. = Дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 453.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДУ́ДЛИТИ, ЛЮ, ЛИШ, →← ДУДЛА́ВИЙ, ДУДЛИ́ВИЙ, А, Е.